Проба
Матеріал із ВікіОсвіта.
[правити] Роботи учнів в проекті "Проба".
- Логотип до проекту. Автор : Іван Бабій,
- учень 10-Б класу Чернівецької гімназії №2
[правити] Опис проекту "Проба" - 2009-2010(2008-2009)
[правити] Представлення команд учасників.
[правити] Представлення команди ЗОШ №2 ім. Ю. Федьковича м. Чернівці
- Вас вітають учасники проекту ЗОШ №2 ім. Ю. Федьковича м. Чернівці.
Ми, учні 10 класу,Ткачук Крістіна, Письменна Валентина, Гаврилюк Богдан, Безкрилий Дмитро під керівництвом вчителя інформатики Павлючок Я. І., раді взяти участь у проекті. Плануємо познайомити вас із найцікавішими архітектурними спорудами нашого прекрасного міста. Раді спілкуванню з учасниками проекту, надіємося дізнатися багато цікавого про ваші міста.
Ткачук Крістіна. А тепер трошки про наше місто. Ми живемо в чарівному місті - Чернівці. А також його називають "Маленьким Парижем", і не дарма, тому що тут багато цікавих та симпатичних місць. Наприклад: серцем Чернівців, колись крайової столиці Буковини, а в наш час Чернівецької області, є Міська ратуша. Вона збудована у 1843-1846р. під керівництвом окружного інженера Адольфа Маріна на площі Ринок (теперішня Центральна площа); "Генеральський дім" - перша чернівецька кам'яниця, розташована на розі сучасних вулиць Шкільної та Шолом-Алейхема. Ця споруда збудована у 1780р. для глави військової адміністрації на Буковині, генерал-майора Карла фон Енценберга. Зараз тут знаходиться комерційний банк; Перша школа, так звана нормальна, в Чернівцях була відкрита 1 березня 1784р. Вулицю, де знаходилася школа, назвали Шкільною. У ній був один вчитель - Антон де Марсі, 51 учень і 17 учениць. Зараз на місці першої школи знаходиться ЗНЗ №14.
Гаврилюк Богдан. В нашому місті також народилось багато видатних та талановитих людей. Першим митрополитом Буковини був Євген Гакман (1793-1873), найвидатнішим бургомістром нашого міста австрійського періоду був Антон Кохановський (1817-1906), видатний учений, педагог, керівник багатьох громадсько-культурних і національно-політичних організацій був Степан Смаль-Стоцький (1859-1938), видатний історик, етнограф, фольклорист, письменник, найвідоміший літописець Чернівців був Раймунд Фрідріх Кайндль (1866-1930), письменниця Ольга Кобилянська (1863-1942), перший буковинський письменник Осип-Юрій Федькович (1834-1888), творчість народної артистки України, Росії, Молдови радує нас своєю творчістю, яку розпочала саме в Чернівцях в ансамблі "Смерічка" - це звичайно ж Софія Ротару, її ім'я занесено на алею зірок у Чернівцях, видатний український композитор, поет і співак, народжений в м. Кіцмані - Володимир Івасюк (1949-1979), Стелла Станкевич - генеральний директор Чернівецького акціонерного товариства "Трембіта", яка налічує понад 2000 працівників, Єгоров Анатолій Іванович - заслужений тренер України, заслужений працівник освіти України, почесний громадянин м. Чернівців, доктор медичних наук, професор БМДУ, професор кафедри міжнародних відносин ЧНУ ім. Ю.Федьковича - Ходоровський Георгій Іванович.
Безкрилий Дмитро. А тепер про нашу школу. У 1862-1863 н.р. в Чернівцях було відкрито православну трикласну вищу реальну школу. Одним із ініціаторів її відкриття був Євген Гакман, митрополит Буковини. Очолив школу Герман Тауш. 2 вересня 1863р. 148 дітей стали учнями вищої реальної школи в Чернівцях. Школа мала технічне спрямування. У вищій реальній школі вивчалась українська мова. Серед учнів та учителів нашої школи багато видатних людей: Сидір Воробкевич - професор, композитор, музично-культурний діяч, Раймунд Фрідріх Кайндль - професор, письменник, історик, народознавець, Єротей Пігуляк - політичний діяч, депутат Буковинського сейму, Юстин Пігуляк - буковинський живописець, Йоган Георг Обріст - австрійський письменник і перекладач, Пауль Целан - найвідоміший поет ХХст., Грегор фон Реццорі - німецький письменник та Артур Верона - румунський художник - були учнями нашої школи.
Бажаємо всім успіху. З повагою учні ЗОШ №2 м. Чернівці
[правити] Представлення команди Чернівецької гімназії №2
Давайте знайомитися. Ми, учні 9 класу Чернівецької гімназії №2, хочемо розказати вам про нас і нашу гімназію. Розповідь починають Поштар Тетяна та Качановська Анна.
- Саме гімназія була заснована в 1991році на вулиці Головній,73. Раніше це бала школа №35. А з 1931 року до радянських часів тут знаходився приватний жіночий ліцей “Камерон Сильва” Він надавав 8-ми класну освіту. А зараз – це одна з найкращих шкіл міста. Тут виховують і розвивають обдарованих та здібних дітей, схильних до занять природничо-математичними, економічними, суспільно-гумонітарними науками. Також у нашій гімназії є музей “Пам’ять ”.
Учні нашої школи беруть участь у багатьох олімпіадах, конкурсах і неодмінно здобувають призові місця. Життя гімназії дуже цікаве. У нас проводяться такі заходи, як “Міс гімназія”, “Містер гімназія” ,а цього року для учениць 5-7-тих класів “Міні-міс гімназія”. Творчі вечори присвячені видатним письменникам, таким як Т.Г.Шевченку, В.Стусу, Лесі Українці, І.Франку, О.Кобилянській тощо. Провадяться шкільні свята такі як “Різдвяна зірка”, “День Святого Валентина” ,“8 березня” тощо. Ми навчаємося в 9-Б класі. У нас дружній клас, ми завжди готові допомогти один одному, вислухати, поспівчувати. Ми пишаємося і любимо нашого класного керівника Марію Дмитрівну, яка піклується, виховує нас. Ми цінуємо її труд, ласку і все що вона для нас робить. Якби не її старання, праця ми б не знали так досконало рідну українську мову. Завдяки таки розумним та ерудованим людям наша гімназія процвітає, рухається тільки вперед. Ще ми пишаємося нашими дорогими вчителями, які виховують в нас людяність, добродушність, щирість та повагу до інших, а головне до себе. Прищеплюють любов до науки та навчання. І ми за це їм дуже вдячні. Завдяки їм ми виростаємо справжньою, люблячою та дружньою родиною. Та ось скоро наші дороги розійдуться, кожен піде своїм шляхом, та рідну гімназію ми не забудемо ніколи!
- А тепер розповідь Андрія Волкова.
Ми дуже горді тим, що ми вчимося в такому престижному навчальному закладі, як гімназія №2. Тут є все, що потрібно для досягнення високого рівня інтелектуального, фізичного і духовного розвитку. У гімназії навчаються найбільш успішні учні, переможці міжнародних конкурсів та всеукраїнських олімпіад. Тут працює дуже велика кількість різноманітних гуртків, проводяться багато конкурсів. Також слід зауважити, що споруда гімназії №2 є також надзвичайно цікавою для знавця архітектури. Фасад нагадує старовинну будівлю з надзвичайно майстерно прикрашеними стінами. Наша гімназія – найкраща в світі!
- І ще одна розповідь:
Ми раді поділитися з вами своїми враженнями про найкращий навчальний заклад м. Чернівці , а саме нашу чарівну гімназію №2.У гімназії ви знайдете все най необхідніше для сучасної молоді, від високих знань до найкращих друзів. Тут ви зможете реалізувати весь свій потенціал та бажання. Не слід забувати про велику кількість гуртків, які допоможуть вам бути впевненими і досконалими. Тут панує особлива атмосфера розуміння та знань. Якщо ви зацікавились, приїжджайте в Чернівці, а якщо ви живете в Чернівцях - приходьте в нашу чудову гімназію №2.
- Також ми вдячні вчителям інформатики Тетяні Тадеївні та Олені Віталіївні за можливість взяти участь у проекті.
- І ще розповідь Олександри Бойченко
Чернівці…Скільки слів сказано про них, скільки неповторних почуттів відчуваємо ми до нашого міста… Скільки освідчень у коханні адресується нашому містові… Та все одно неможливо передати словами неймовірну атмосферу нашого міста, його самобутній характер. До свого ювілею Чернівці стали ще гарнішими – вулиці стали чистішими, будинки немов ожили, загравши різноманітними барвами, навіть люди стали привітнішими та усміхненішими. Я люблю Чернівці. Наша архітектура має відбитки усіх культур, які панували на наших землях, тим самим створивши нашу унікальну культуру – живопис, архітектуру, літературу тощо. Кожна будівля, як і всі ми, має свою історію, долю, минуле, навіть характер. Наприклад, всесвітньо відомий Чернівецький національний університет. Від одного погляду на Резиденцію хочеться затримати подих. Ця будівля точно дає зрозуміти, що вона не боїться ані стихійних лих, ані чужоземних завойовників. Чи наш драматичний театр імені Ольги Кобилянської – одразу уявляються панни в пишних сукнях у супроводі галантних чоловіків, які неспішно прогулюються перед театром, чекаючи початку якоїсь вистави.
- Та не архітектура, і навіть не самі люди роблять наше місто неповторним. Цьому сприяє особлива атмосфера, яка поєднує в собі шум центральних вулиць і спокій тихеньких двориків, розкіш і простоту, щирі посмішки і веселий сміх, величні споруди і маленькі будиночки, непосидющих дітей і спокійних пенсіонерів… Наше місто живе, і саме тому воно таке несхоже ні на яке інше, саме тому в нього хочеться повертатися знову і знову і вітатися, немов зі старим другом.
[правити] Представлення команди Луганської спеціалізованої школи №11 (м.Луганськ)
Вас вітають учасники проекту - учні 8-В класу Луганської спеціалізованої школи №11 під керівництвом вчителя історії Буки Марії Василівни.
Ми вже другий рік збираємо матеріал про наше місто. Спочатку це був проект "Лугансь запрошує" в рамках акції євроклубів "Україна запрошує", потім проект "Моє місто" в яких ми з задоволенням працювали. І тепер ми раді розповісти про своє місто і учасникам проекту "Проба".
- А тепер невеличка розповідь про нас і наше місто
- Стецькова Олена
- Наша школа має велику і цікаву історію. На жаль, ми не можемо сказати, скільки їй років, бо не можемо знайти в архівах документів, які б могли підтвердити або спростувати записи в старому альбомі, знайденому в архіві школи. То ж ми не знаємо, скільки їй - 100, 90, 70 чи 45 років. Але не зважаючи на цей досить солідний вік, школа молода, бо тут працюють і навчаються люди активні, ініціативні, а головне — небайдужі і творчі. Колектив школи складається з 50 педагогів і біля 700 учнів та вирізняється стабільністю –73% вчителів працюють у нас більше 10 років. Для половини з них наша школа стала першим і єдиним місцем роботи. 11% вчителів — це колишні випускники школи. Очолює школу Годорож Ольга Володимирівна, яка теж працює в нашій школі більше 20 років, і 10 з них є директором . Ольга Володимирівна підтримує наші творчі ініціативи, особливо проекти по освоєнню та застосуванню нових технологій. За її підтримки 12 вчителів школи пройшли курси Intel, а учні школи в цьому році взяли участь в 7-ми АЙОРНівських проектах.
- Більше про школу тут [[1]]
- Пластініна Дар'я
"Східна брама України"
- Именно так называют наш город, потому что он является самым восточным областным центром Украины. Город наш сравнительно молод. Официальной датой его основания считается 1795г. Именно в этом году императрица Екатерина ІІ издала указ «Об устроении литейного завода в Донецком уезде при реке Лугани и об учреждении ломки найденного в той стране каменного угля». Кстати, Луганский литейный завод первенец южнорусской и украинской металлургии. С него начиналась украинская промышленность.
- Луганск и сейчас крупный промышленный центр Украины. Но это все официальная информация. А душа любого города спрятана среди его улиц. Только пройдя по ним, понимаешь чем жил и чем живет город сейчас.
- Матвієнко Марія
Улицы нашего города. Спокойные и суетливые. Каждая из них украшена чем-то особым. Как вот, например, улица Пушкина. Здесь находится одно из самых красивых зданий в Луганске – гостиница «Украина». Как старинный замок, сделанная из красного кирпича, она стоит среди современных домов. Глядя на это здание кажется, что попал в сказку. Ну, в крайнем случае, век в ХVІІІ. А здание построено уже после войны.
- Если спуститься вниз на улицу В.Даля (бывшая ул.Английская), то среди серых монотонных домов глаз сразу улавливает несколько старых зданий. Особенно выделяется бело-голубое здание водолечебницы. Дому более 200 лет. Перед ним стоит памятник самому Владимиру Ивановичу Далю. Строгим сосредоточенным взглядом он смотрит вдаль, наверное, вспоминая свое нелегкое прошлое.
Поднявшись вверх от памятника В.Далю, мы попадаем в так называемый «старый город» - исторический центр Луганска. Это улица Ленина, бывшая Петроградская. Здесь нет новых построек. Практически все дома дореволюционные, в крайнем случае, довоенные. Здесь даже машины почти не ездят. Только ларьки с фастфудом да величественное красивое здание вновь отстроенной филармонии напоминают суровое настоящее.
- Поднявшись еще выше попадаем на улицу К.Маркса, бывшая Казанская. Здесь сохранилось два старых здания, но они даже по меркам конца ХІХ века одни из самых красивых. Это здание бывшей городской управы (сейчас здесь музей истории и культуры г.Луганска) и здание Донецко-Азовского банка (это здание сейчас занимает Проминвест банк).
- Не так много осталось у нас памятников архитектуры прошлого. И очень обидно, что эти остатки не берегут, а пытаются перестроить с помощью современных материалов. Из-за этого многие дома исторического центра выглядят несуразно и смешно.
- А вот и центральная магистраль нашего города – улица Советская. Неподвижно стоит великан нашего города – гостиница «Луганск». Ее высота составляет 64-ре метра, и этот рекорд не побило еще ни одно здание в Луганске. Рядом с гостиницей областная библиотека им.М.Горького или просто «Горьковка». У входа в здание стоит памятник автору «Слова о полку Игореве».
- Как видно из названий улиц, город хранит память не только о дореволюционных временах, но и о советских. Так сложилась наша история: непростая, противоречивая, очень своеобразная. Спокойные и суетливые улицы нашего города хранят ее и передают от поколения к поколению.
- Більше про наше місто ви зможете дізнатись, коли завітаєте на [2]
[правити] Представлення команди Харківської гімназії №55 (м.Харків)
- Вас вітають учасники проекту Харківської гімназії №55
Учасники проекту - учні 10-11 класів під керівництвом вчителя інформатики Корнієнко Марини Михайлівни.
Юлія Мишиньова, учениця 11-А класу (координатор проекту)
Тетяна Масляк, учениця 10-А класу
Богдан Кадурін, учень 10-А класу
Марина Михайлівна Корнієнко (керівник проекту)
 |  |  |  |
[правити] Координатор проекту
Анатолій Кондрюк, учень 9-А класу, координатор проекту
[правити] Інформація про архітектурні стилі
Архітектурні стилі в Чернівцях
