Адаптація учнів 5-го класу

Матеріал з ВікіОсвіта
Перейти до: навігація, пошук

Про перехід до основної школи говориться не так вже й багато, порівняно з проблемою вступу до школи, в перший клас. У дитячому садочку та у випадку домашнього виховання дітей спеціально готують до школи, тобто вони охоплені підготовкою до навчання в школі, і робиться це задля уникнення шкільної дезадаптації. Але чи не стільки ж важливим є період переходу до основної школи? Проблеми спричинені статевим дозріванням, зміною провідної психічної діяльності, новими соціальними прагненнями торкаються всіх сфер життя підлітка – фізичної, психічної, соціальної, тощо.

В чому виявляються підстави для порушення адаптації дитини до шкільного середовища саме в цей період? По-перше, у початковій школі протягом кількох років робота проходить в досить стабільному колективі з однією вчителькою, по-друге, кожний школяр має свій статус в цьому колективі, з яким пов’язує самооцінку. Можна нарахувати досить багато причин, і всі вони свідчать про те, що зміни торкнуться як внутрішнього стану учня, так і зовнішнього укладу шкільного життя. Тому випускник початкової школи може почуватися дискомфортно.

Статистика свідчить, що третина учнів будь-якої школи мають труднощі в пристосуванні до шкільного середовища, з яких лише третина мають дійсно порушення або відставання в розвитку мислення та відхилення в стані здоров’я, а інші дві третини мають проблеми такого роду: у спілкуванні з однолітками та дорослими (30 %), емоційні тривоги та вболівання з приводу проблем у школі (45 %), невідповідність поведінки дитини до соціальних норм (25 %).

З цього можна зробити висновок, що проблеми спілкування та поведінки є основними чинниками шкільної дезадаптації. В п’ятому класі кризою перехідного віку, що лише розпочинається, і нерозв’язаними питаннями навчання в початковій школі породжуються проблемами пристосування дитини до основної школи. Задля запобігання позначених проблем, роботу з адаптації до нової навчальної ситуації слід починати ще в початковій школі.

Результати дослідження якості математичної підготовки учнів 5-х класів загальноосвітніх навчальних закладів з урахуванням рівня сформованості базових знань, умінь та навичок з математики, отриманих ними під час навчання в початковій школі дають підстави для таких висновків.

1. Засвоєння учнями програмового матеріалу з математики відповідає переважно середньому та достатньому рівням навчальних досягнень.

2. Учні найкраще засвоїли теми «Натуральні числа», «Звичайні дроби», «Множення і ділення натуральних чисел. Властивості множення» та «Ділення з остачею. Прямокутний паралелепіпед і його об’єм».

Разом із тим є значні прогалини в математичній підготовці п’ятикласників, що може суттєво вплинути на рівень засвоєння ними курсу математики в шостому класі. Зокрема, виявлено:

• низький рівень (у 20  % школярів) сформованості обчислювальних навичок із дробовими числами;

• відсутність у половини п’ятикласників уміння розв’язувати рівняння з додатковими умовами;

• недостатня сформованість (у 35  % учнів) навичок застосування формули периметра прямокутника – знаходження невідомого компонента формули за відношенням відомих елементів;

• відсутність у кожного четвертого учня знань про одиниці виміру довжини, об’єму та часу;

• у кожного п’ятого учня рівень сформованості уявлення про вимірювання геометричних величин (зокрема, вимірювання кутів) виявився недостатнім.

3. Результати виконання завдань із тем: «Запис натуральних чисел», «Знаходження периметра прямокутника», «Віднімання чисел, виражених в одиницях часу» учнями четвертих класів значно вищі за результати виконання завдань із цих тем із урахуванням їх наступності в учнів п’ятих класів. Зокрема, на 37,6  % менше п’ятикласників виконали завдання на знаходження периметра прямокутника, на 23,7  % – на віднімання іменованих натуральних чисел і на 16,9  % – на запис натуральних чисел. Це свідчить про несистематичність повторення тем, що вивчалися у початковій школі.

4. Завдання з теми «Звичайні дроби» розв’язали на 27,7 % більше учнів п’ятих класів, ніж четвертих. Така різниця свідчить про перевагу практичного застосування правил виконання арифметичних дій із звичайними дробами.

5. Аналіз причин, що впливають на рівень математичної підготовки п’ятикласників з урахуванням рівня сформованості базових знань, умінь і навичок з математики, отриманих ними під час навчання в початковій школі, свідчить про такі закономірності:

• учні учителів з досвідом роботи від 11 до 20 років мають вищі показники результативності навчання учнів;

• програма психолого-педагогічного супроводу учнів 5-х класів, розроблена спільно з учителями початкових класів, класними керівниками 5-х класів, учителями-предметниками та психологами, зменшує показники початкового рівня навчальних досягнень;

• співпраця вчителів математики з учителями початкових класів і батьками школярів на етапі переходу учнів від початкової до основної школи сприяє зменшенню тривалості адаптаційного періоду п’ятикласників (переходу учнів від початкової до основної школи).

6. Поетапні моніторингові дослідження, як нова система дослідження якості математичної освіти у навчанні, дають змогу одержати об’єктивну інформацію щодо динаміки змін у математичній підготовці учнів. Це в свою чергу сприятиме покращенню організації навчання математики та підвищенню його результативності.

Проведення пропедевтичних уроків учителями основної школи не є новою практикою, але не завжди такі заняття були ефективними. В силу різних причин, серед яких можна зазначити труднощі в роботі вчителів основної школи з дітьми молодшого шкільного віку, відсутність форм, які відповідають цілям подібних занять та багато інших.

Рекомендації для вчителів математики загальноосвітніх навчальних закладів, які працюватимуть у 5-х класах, за результатами моніторингового дослідження

Результати дослідження дають змогу сформулювати практичні рекомендації для вчителів ЗНЗ.

1. Проаналізувати та обговорити на засіданнях шкільних методичних об’єднань (комісій) учителів математики спільно з учителями початкової школи результати моніторингового дослідження якості математичної підготовки учнів 5-х класів загальноосвітніх навчальних закладів із урахуванням рівня сформованості базових знань, умінь і навичок із математики, отриманих ними під час навчання в початковій школі.

2. Плануючи роботу на 2011-2012 навчальний рік, передбачити час на ґрунтовніше вивчення навчальних тем, завдання з яких викликали в учнів труднощі під час тестування.

3. Посилити увагу до формування в учнів таких навичок:

• виконання арифметичних дій із дробовими числами;

• застосування формули периметра геометричних фігур;

• розв’язування лінійних рівнянь з додатковими умовами;

• застосування понятійного апарату під час вимірювання геометричних величин; • виконання дій із одиницями часу;

• переведення одиниць довжини та об’єму;

• розв’язування текстових задач.

4. Активніше співпрацювати з учителями початкових класів і батьками школярів, інформуючи їх про навчальні досягнення учнів.

5. У програмі психолого-педагогічного супроводу учнів 5-х класів передбачити заходи, що сприятимуть мінімізації проблем, пов´язаних із адаптаційним періодом п’ятикласників (переходом від початкової до основної школи).

6. Урізноманітнювати форми та методи співпраці з учителями початкових класів, учителями-предметниками, класними керівниками учнів 5-х класів та шкільним психологом.

7. Проводити ефективну позашкільні роботу з математики (конкурси, олімпіади, учнівські навчальні проекти тощо).

Особисті інструменти
Організатор проекту
Партнер проекту
Фонд Освітні ініціативи