Таксономія Блума

Матеріал з ВікіОсвіта
Перейти до: навігація, пошук

Таксономія Блума

Автором однієї з перших схеми педагогічних цілей був американський учений Бенджамін Блум. Їм випущена в світ перша частина «Таксономії» (1956 р.). У наступні десятиліття Д. Кратволем та іншими вченими була створена друга частина «Таксономії» (в афективній області). Перша частина описує цілі пізнавальної (когнітивної) області.

Наведемо характеристики сфери діяльності і відповідно цілі, які вона охоплює.

1. Когнітивна (пізнавальна) область. Сюди входять цілі від запам'ятовування і відтворення вивченого матеріалу до вирішення проблем, у ході якого необхідно переосмислити набуті раніше знання, вибудувати інтеграційні зв'язки із ідеями, методами, формами дій, що були вивчені раніше і новоствореними. До пізнавальної сфері належить більшість цілей навчання, зазначених у програмах, підручниках, повсякденній практиці вчителів.

2. Афективна (емоційно-ціннісна) область. До неї відносяться цілі формування емоційно-особистісного ставлення до явищ навколишнього світу, починаючи від простого сприйняття, інтересу до засвоєння ціннісних орієнтацій і стосунків, їх активного прояву. До цієї сфери увійшли такі цілі - формування інтересів і схильностей, переживання тих чи інших почуттів, формування ставлення, його усвідомлення і прояв в діяльності.

3. Психомоторна область. Сюди потрапляють цілі, пов'язані з формуванням тих чи інших видів рухової (моторної), маніпулятивної діяльності, нервово-м'язової координації. Це навички письма, мовні навички; цілі фізичного виховання, трудового навчання.

Систематика освітніх цілей

Основні категорії

1 Знання (Здатність переказувати чи розпізнавати інформацію).

Знання термінології, основних фактів та елементів, знання класифікацій та категорій, принципів та узагальнень, теорій, моделей, структур.

Знання з предметних категорій (знаходження квадратного кореня, змішування кольорів, подачі м'яча у волейболі); технологій та методів (літературна критика, аналіз історичних документів, способи розв'язування задач, стандарти для різних письмових жанрів.)

2 Розуміння (Здатність зрозуміти, перетворити, перефразувати, інтерпретувати чи прогнозувати матеріал (передбачити наслідки та наступні дії, ефекти).

Учень:

розуміє факти, правила і принципи;

інтерпретує словесний матеріал, схеми, графіки, діаграми;

перетворить словесний матеріал у математичні вираження;

імовірно описує майбутні наслідки, що випливають з наявних даних.

Показником здатності розуміння значення вивченого може служити перетворення (трансляція) форми представлення матеріалу, тобто «переклад» з однієї «мови» на іншу (наприклад, зі словесної форми - у математичну). В якості показника розуміння може також виступати інтерпретація матеріалу учнем (коментар, пояснення, короткий виклад), або ж припущення про подальший хід подій (прогнозування наслідків, результатів). Такі навчальні результати перевищують просте запам'ятовування матеріалу.

3 Застосування (Здатність використовувати інформацію та застосовувати знання в нових умовах).

Ця категорія визначає уміння використовувати вивчений матеріал у конкретних умовах,нових, нестандартних ситуаціях. Чинники: застосування правил, методів, понять, законів, принципів, теорій. Відповідні результати навчання вимагають більш високого рівня володіння матеріалом, ніж розуміння.

Учень: використовує поняття і принципи в нових ситуаціях;

застосовує закони, теорії в конкретних практичних ситуаціях;

демонструє правильне застосування методу чи процедури.

4 Аналіз (Розділення (розбивання) на суттєві деталі, які не мають ознак цілого, та визначення, як ці частини відносяться до цілого).

Ця категорія визначає уміння розбити матеріал на складові частини так, щоб ясно виступала його структура. Сюди відносяться вичленовування частин цілого, виявлення взаємозв'язків між ними, усвідомлення принципів організації цілого. Учень:

виділяє приховані (неявні) припущення;

бачить помилки і недогляди в логіку міркувань;

проводить розмежування між фактами і наслідками;

оцінює значимість даних.

5 Синтез (Здатність комбінувати нове ціле з частин для отримання більш загальної картини).

Ця категорія характерізує уміння комбінувати елементи таким чином, щоб кінцевий продукт був єдиним цілим з елементами новизни. Таким новим продуктом може бути повідомлення (виступ, доповідь), план дій, схеми, впорядковують наявні відомості. Досягнення відповідних навчальних результатів передбачає діяльність творчого характеру, спрямовану на створення нових схем, структур.

Учень:

пише невелике творчий твір;

пропонує план проведення експерименту;

використовує знання з різних галузей, щоб скласти план вирішення тієї чи іншої проблеми.

6 Оцінка (Здатність визначати цінність чи можливість ефективного використання інформації, використовуючи відповідні критерії та стандарти (аргументувати оцінку)

Цю категорію визначено уміннями оцінювати значення того чи іншого матеріалу (художнього твору, дослідницьких даних, результатів проектної діяльності тощо). Судження учня повинні грунтуватися на чітких критеріях: внутрішніх (структурних, логічних) або зовнішніх (відповідність наміченої мети). Критерії можуть бути визначеними як самим учнем, так і пропонуватися йому ззовні, наприклад, вчителем.

Дана категорія припускає досягнення навчальних результатів всіх попередніх категорій.

Учень:

оцінює логіку побудови матеріалу у вигляді письмового тексту;

оцінює відповідність висновків наявним даним, значимість того чи іншого продукту діяльності, виходячи з внутрішніх критеріїв;

оцінює значимість того чи іншого продукту діяльності, виходячи із зовнішніх критеріїв.   Категорії навчальних цілей в афективній області

Сприйняття

Ця категорія позначає готовність і здатність учня сприймати ті чи інші явища, зовнішні стимули. З позиції вчителя діяльність учителя щодо досягнення таких цілей полягає в тому, щоб утримати і спрямувати увагу учня.

Вхідні сюди субкатегорії:

1.1. усвідомлення;

1.2. готовність, бажання сприймати;

1.3. довільна увага утворюює діапазон сходження від пасивної позиції учня до більш активного ставлення до змісту навчання.

Учень:

демонструє усвідомлення важливості навчання;

уважно слухає висловлювання інших доповідачів у класі, бесіді тощо, проявляє усвідомлення естетичних факторів в одязі, інтер'єрі, архітектурі, живопису;

проявляє сприйнятливість до проблем і потреб інших людей, проблем суспільного життя.

Реагування (відгук)

Ця категорія позначає активні прояви, які виходять від самого учня.

На даному рівні він не просто сприймає, а й відгукується на те чи інше явище або зовнішній стимул, проявляє інтерес до предмету, явищу чи діяльності.

Субкатегорії:

2.1 змушений відгук;

2.2 добровільний відгук;

2.3 задоволення від реагування.

Учень:

виконує задану вчителем домашню роботу;

підпорядковується внутрішкільного розпорядку та правил поведінки;

бере участь в обговоренні питань в класі;

самостійно знайомиться з висвітленням суспільно-політичних і міжнародних проблем;

добровільно бере на себе відповідальність за виконання завдання;

проявляє інтерес до навчального предмета.

Засвоєння ціннісної орієнтації

У цю категорію входять різні рівні засвоєння ціннісних орієнтацій (тобто відносини до тих чи інших об'єктів, явищ або видів діяльності):

3.1 прийняття ціннісної орієнтації («думка»);

3.2 перевагу ціннісної орієнтації;

3.3 прихильність, переконаність.

Учень:

проявляє стійке бажання, наприклад, оволодіти навичками грамотної усній і письмовій мові;

цілеспрямовано вивчає різні точки зору з тим, щоб винести власне судження;

проявляє переконаність, відстоюючи той чи інший ідеал.

Організація ціннісних орієнтацій

Ця категорія охоплює осмислення і поєднання різних ціннісних орієнтацій, розв'язання можливих суперечностей між ними та формування системи цінностей на основі найбільш значущих і стійких.

Субкатегорії:

4.1 концептуалізація ціннісної орієнтації, тобто осмислення свого ставлення;

4.2 організація системи цінностей.

Учень:

прагне визначити основні риси свого найулюбленішого твору мистецтва;

приймає на себе відповідальність за свою поведінку;

розуміє свої можливості і обмеження;

будує життєві плани відповідно до усвідомленими їм самим власними здібностями, інтересами і переконаннями. Поширення ціннісної орієнтації або їх комплексу на діяльність

Ця категорія позначає такий рівень засвоєння цінностей, на якому вони стійко визначають поведінку індивіда, у входять до природнього спосібу дій, життєвого стилю. Узагальнений характер ціннісних орієнтацій у їх поєднанні в цілісний світогляд відображені в субкатегорії:

5.1 узагальнена установка;

5.2 повна інтерналізація (засвоєння) або поширення ціннісних орієнтацій на діяльність.

Учень:

стійко виявляє самостійність у навчальній роботі;

проявляє прагнення до співпраці у груповій діяльності;

виявляє готовність переглядати свої судження і міняти образ дій за наявності переконливих аргументів;

постійно проявляє навички особистої гігієни та здорового способу життя;

формулює стійке і послідовне життєве кредо.

Така конкретизація цілей сильно спрощує роботу вчителя. Відштовхуючись від цього набору, можна будувати навчальний процес як послідовну відпрацювання його елементів, сукупність спрощених навчальних циклів.

Особисті інструменти
Засновник проекту
Партнер проекту